Гендерна рівність: ви за чи проти?

За індексом гендерної рівності (індекс, що відображає рівність прав чоловіків та жінок) Україна 34-та зі 154 країн світу. Про це повідомляє Перший заступник Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Ілля Шевляк. За іншим показником – індексом гендерного розвитку Social Watch Україна займає 63 місце з 75 країн.

Усі ці дані свідчать про те, що незважаючи на сприятливі законодавчі умови, де-факто просування гендерної рівності майже стоїть на місці. В органах законодавчої влади лише 8,5 % жінок, тільки 2 % жінок є власницями великого бізнесу, а серед малих і середніх підприємців – 20 % жінок. В Україні більше безробітних жінок, ніж чоловіків. Жінки працюють на 4-6 годин більше за чоловіків.

Яка ж ситуація у студентському середовищі? У більшості студентських союзів західноєвропейських країн вже давно активно діють комітети з гендерної рівності. Вони оперативно реагують в тому числі й на такі порушення рівноправності жінок та дівчат, на які ми в Україні нерідко просто не звикли звертати увагу, вважаючи це в порядку речей. У ВНЗ прикладом таких може бути «сексистський гумор» чи й більш серйозні прояви нетактовної поведінки окремих студентів чи викладачів по відношенню до жінок, що європейці вважають досить серйозною суспільною проблемою. Досить розповсюдженою є ситуація, коли окремі високоповажні професори прямо кажуть, що віддають перевагу хлопцям при прийнятті в аспірантуру, «бо дівчина може народити, і тоді буде «по-науці».

Чи потрібно українським студентським організаціям, зокрема органам студентського самоврядування створювати такі комітети? Чи потрібний нам такий комітет у Колегії та профкомі студентів і аспірантів Львівської політехніки? Свої міркування про це висловлюйте в коментарях на сайті Колегії та профкому студентів і аспірантів politeh.ridne.net.