Конституційний дуалізм чи конституційна диктатура?

Як нам всім відомо з новин, зараз з ініціативи Секретаріату Президента провадиться робота щодо внесення змін до Конституції. Проте, кожна із зацікавлених у цьому процесі сторін (дехто про це навіть своїм потенційним виборцям не каже) ніяк не може прокоментувати, над чим працює створена за указом президента Національна конституційна рада. Що вони готують – ще одні нездалі зміни до Конституції, нову редакцію чи взагалі нову Конституцію?

Як на мене, найпринятніший варіант над яким варто працювати – це скасування повністю змін, проголосованих 8 грудня 2004 року і повернення до старого варіанту зразка 1996 року. Звичайно, юридично до цього важко повернутися, ще крім того стара Конституція не найкращої якості. Але на основі тої моделі президентсько-парламентської республіки можна далі будувати конструкцію нової конституції знову ж таки з перевагою, але незначною, Президентської гілки.

Проблемою ж діючого варіанту Конституції є той момент, що в самому її тексті не передбачено внесення змін шляхом прийняття абсолютно нової Конституції.

Ще одним з моментів, на який потрібно зважати, це те, що при будь-якому варіанті набуття чинності чи то змін, чи то нової редакції, всі зацікавлені учасники процесу мають бути готові до проведення позачергових що президентських, що парламентських виборів, бажано ще зі складанням присяги при вступленні на посаду в один день. Всі ж держслужбовці до того світлого дня всі разом пишуть заяви за власним бажанням, бо ми вже маємо гарний прецендент судових поновлень держслужбовців та орден Піскуна ІІІ ступеня.

На сьогодні ж через постійне перетягування повноважень у Верховної Раді та Кабінету міністрів з боку Секретаріату Президента проти Президента готові працювати абсолютна більшість народних депутатів. Намагаючись позбутися слабкого і морально, і щодо власних повноважень Президента, депутати з власної ініціативи внесуть зміни до Конституції і остаточно перейдуть до парламентської форми державного устрою, коли прем’єр буде єдиним головою Кабінету Міністрів, а Президент матиме тільки представницькі функції. Все. Катастрофа! Якщо троє не можуть домовитися, то чотириста пятдесять тим більше не досягнуть згоди...

Нинішня нездало змінена Конституції має бути змінена! Назад до того тексту, який був чинний вісім років (до 2004 року) об’єктивно назад не повернешься, прийняти щось подібне не дадуть з огляду на схильність до авторитаризму основних гравців 2009 року.

Оце щось середне, знову «ні вашим, ні нашим», напевно і стане тим фактором, який має шанси об'єднати нарешті зусилля всіх нинішніх гравців політичного олімпу принаймні на видимість роботи на благо України. А нам, пересічним громадянам, лишається телевізор ввечері дивитися...